Закон про освіту в Україні – чим нововведення загрожують міжнародним відносинам

(2 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Loading...

16 жовтня на засіданні Ради міністрів закордонних справ Угорщина підніме питання про новий український Закон «Про освіту». Про це написав брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк в Twitter.

Нагадаємо, що в минулому місяці Гарант України Петро Порошенко підписав новий Закон «Про Освіту». Стаття 7, яка стосується мови навчання, викликала невдоволення деяких країн, таких як: Угорщина, Румунія, Греція, Польща.

Згідно з цим законом в країні вводиться 12-річна освіта, а навчання в усіх школах України (в т.ч. в місцях компактного проживання представників національних меншин в прикордонних територіях), починаючи з 5 класу має відбуватися виключно державною мовою. Всі вони вважають, що ця стаття обмежує права нацменшин, які проживають в Україні.

В кінці вересня міністр закордонних справ України направив закон на розгляд Венеціанської комісії, відповідь від ВК буде отримано в грудні.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що їхня країна, в рамках програми «Східне партнерство», має намір блокувати будь-які намагання України зблизитися з Євросоюзом.

У свою чергу, 9 жовтня Павло Клімкін запропонував Сійярто зустрітися на Закарпатті, щоб обговорити мовні положення нового закону «Про Освіту». Але міністр закордонних справ Угорщини відмовив Климкіну у зустрічі, про це повідомляє угорське ЗМІ Magyar Nemzet.

До критики закону приєдналися члени Парламентської асамблеї Ради Європи. Вони зажадали скасування освітнього закону під час дебатів в ПАРЄ. Про це стало відомо зі ЗМІ.

“Я займаюся румунськми меншинами 25 років, але те, що відбувається зараз, безпрецедентно”, – заявив депутат з румунської сторони Віорел Річард Бадя.

Депутат намагався переконати своїх українських колег в тому, що необхідність переходу всіх навчальних закладів на українську мову – надумана. “Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою. І тоді український президент не вмів говорити державною мовою … Так про що ми говоримо?”, – зазначив він.
На що українські політики дали чітку відповідь, що знання мови держави – невід’ємна частина для подальшої інтеграції суспільства.

“Тільки по 2 години на тиждень виділялося на вивчення української. Як результат, учні угорських і румунських шкіл не могли скласти іспити у вузах”, – пояснив глава української делегації Володимир Ар’єв.

Дебати між країнами, з приводу українського закону, тривають донині.

Новини України

(2 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Loading...