В Україні є нові правила трудових відносин. Спеціальний закон, який адаптує їх під умови воєнного стану, Верховна Рада ухвалила 24 березня. Нормативний акт визначає всі нюанси трудових відносин працівника та роботодавця, незалежно від форми власності підприємства, а також людей, які працюють за договорами трудового найму.
Ключові зміни у військовому законодавстві на час війни
За новим законом, збільшується максимальна тривалість робочого дня. Якщо до війни робочий день не міг перевищувати 40 годин на тиждень, зараз допустимо 60 годин. Якщо за договором передбачено скорочений робочий день, його тривалість може бути до 50 годин на тиждень.
На час воєнного часу роботодавці можуть наймати нових працівників та підписувати термінові трудові договори – на весь період воєнного часу або на час, який необхідний для заміщення основного співробітника.
Роботодавець має право переводити працівників на інші роботи, які не передбачені чинним трудовим договором, причому згода працівника не потрібна. Є два винятки – заборонено здійснювати переведення до району, де проводяться активні бойові дії, або якщо виконання такої роботи протипоказане працівникові за станом здоров’я.
Також роботодавцям дозволили призупиняти виплату заробітної плати. Це можливо, якщо підприємство не може виконувати зобов’язання щодо виплати зарплати та здійснювати господарську діяльність через активні бойові дії. Виплати мають бути відновлені одразу після поновлення основної діяльності підприємства.
Працівникам, які задіяні у роботі критичної інфраструктури, можуть відмовити у наданні відпустки. Виняток – відпустка по догляду за дитиною та вагітністю. Для інших підприємств (які не входять до критичної інфраструктури) дозволено надавати відпустку без збереження роботи на весь період воєнного часу – але лише на прохання самого співробітника.
Звільнення за новими правилами
Окремо у законі розписано умови звільнення. Так співробітник може звільнитися за власним бажанням, причому відпрацьовувати обов’язкові раніше два тижні не потрібно, – за умови, що підприємство знаходиться на території, де ведуться бойові дії. То й у цій нормі закону є винятки – якщо працівник переводиться на суспільно корисні роботи (у воєнний час це можна робити примусово), або він працює на підприємствах критично важливої інфраструктури.
Звільнити можуть працівників, якщо підприємство було ліквідоване через знищення активів (тобто його промислові цехи, офіси було фізично знищено). У такому разі роботодавець має попередити працівника про розірвання трудових відносин за 10 діб.
Роботодавець має право не звільнити, а призупинити дію трудового договору, якщо він не може забезпечити працівника роботою або працівник із своїх причин не може виконувати роботу. У разі після закінчення бойових дій трудові відносини поновлюються. За час зупинення трудового договору зарплата не виплачується.