Закон про освіту в Україні – чим нововведення загрожують міжнародним відносинам

16 жовтня на засіданні Ради міністрів закордонних справ Угорщина підніме питання про новий український Закон «Про освіту». Про це написав брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк в Twitter.

Нагадаємо, що в минулому місяці Гарант України Петро Порошенко підписав новий Закон «Про Освіту». Стаття 7, яка стосується мови навчання, викликала невдоволення деяких країн, таких як: Угорщина, Румунія, Греція, Польща.

Згідно з цим законом в країні вводиться 12-річна освіта, а навчання в усіх школах України (в т.ч. в місцях компактного проживання представників національних меншин в прикордонних територіях), починаючи з 5 класу має відбуватися виключно державною мовою. Всі вони вважають, що ця стаття обмежує права нацменшин, які проживають в Україні.

В кінці вересня міністр закордонних справ України направив закон на розгляд Венеціанської комісії, відповідь від ВК буде отримано в грудні.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що їхня країна, в рамках програми «Східне партнерство», має намір блокувати будь-які намагання України зблизитися з Євросоюзом.

У свою чергу, 9 жовтня Павло Клімкін запропонував Сійярто зустрітися на Закарпатті, щоб обговорити мовні положення нового закону «Про Освіту». Але міністр закордонних справ Угорщини відмовив Климкіну у зустрічі, про це повідомляє угорське ЗМІ Magyar Nemzet.

До критики закону приєдналися члени Парламентської асамблеї Ради Європи. Вони зажадали скасування освітнього закону під час дебатів в ПАРЄ. Про це стало відомо зі ЗМІ.

“Я займаюся румунськми меншинами 25 років, але те, що відбувається зараз, безпрецедентно”, – заявив депутат з румунської сторони Віорел Річард Бадя.

Депутат намагався переконати своїх українських колег в тому, що необхідність переходу всіх навчальних закладів на українську мову – надумана. “Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою. І тоді український президент не вмів говорити державною мовою … Так про що ми говоримо?”, – зазначив він.
На що українські політики дали чітку відповідь, що знання мови держави – невід’ємна частина для подальшої інтеграції суспільства.

“Тільки по 2 години на тиждень виділялося на вивчення української. Як результат, учні угорських і румунських шкіл не могли скласти іспити у вузах”, – пояснив глава української делегації Володимир Ар’єв.

Дебати між країнами, з приводу українського закону, тривають донині.

Новини України