kudapostupat
21 століття стало ерою не тільки технологічного прориву, але і тисячоліттям реформ у всіх сферах життєдіяльності. Освітню галузь також не обійшли стороною істотні зміни, наприклад, останніх 15 років активно проходить трансформація системи вищої освіти. За ці роки в багатьох країнах Європи і колишнього СРСР почався Болонський процес. Офіційно його датою зародження вважається 1999 рік, коли представники 29 держав підписали Болонську декларацію.
Болонська система освіти – що це?
Основні завдання Болонського процесу націлені на створення єдиної освітньої європейської системи. Згідно зі встановленими правилами всі вищі навчальні заклади повинні перейти на дворівневу освіту: бакалаврат і магістратура.
Крім цього, одне із завдань реформи – ввести систему співставлення дипломів і рівне визнання їх у всіх країнах так званої «Зони європейської вищої освіти». Також згідно з домовленістю між державами необхідно затвердити єдину рейтингову систему оцінювання студентів (ECTS).
В цілому, головна суть Болонського процесу полягає в усуненні перешкод для студентів і викладачів в межах Європи, в налагодженні співпраці між країнами і створенні загального освітнього простору.
Болонська система освіти в Україні
В українській системі освіти принципи Болонського процесу почавли впроваджуватися в 2005 році, з моменту підписання відповідної декларації. На сьогоднішній день в Україні вже закладені основи болонської системи. Наприклад, введено незалежне тестування для школярів, спрощено систему рівнів випускників, запроваджено єдину систему оцінювання, а також створено Національну групу промоутерів, яка регулює Болонський процес в Україні.
Безумовно, факту того, що Україна активно інтегрується в європейський освітній простір, залишається тільки радіти. І, якщо заглянути в майбутнє, то у болонської освітньої системи є великі перспективи стати кращою, але для цього необхідно залагодити ряд проблем.
Система ECTS – що це?
Система ECTS – це єдиний порядок переведення і накопичення кредитів, який надає можливість вести облік загального обсягу годин, присвяченого дисципліні протягом всього навчального процесу, і при цьому дає студентам і викладачам свободу переведення з одного вищого навчального закладу до іншого без втрати цих кредитів. За підсумком накопичення 180-240 кредитів студенту присвоюється ступінь бакалавра, а для диплома магістра потрібно ще заробити 60-120 кредитів.
Але кредит – це кількісна одиниця виміру пройденого матеріалу. Є ще і якісна, яка виражається в балах. A, B, C, D, E, FX, F – перші п’ять пунктів є задовільними для отримання кредитних балів, а два останніх – ні.
За шкалою ECTS студенти, які склали іспит або залік, за результатами успішності діляться на 5 груп (в порядку убування): 10% кращих студентів отримують позначку «А», 25% наступних студентів за рівнем академічної успішності – «В», 30% – «С», 25% – «D» і 10% -«Е».
Виходячи з вищесказаного, поки що назвати систему ECTS ідеальною неможливо, але на сьогоднішній день нічого кращого в європейському просторі вищої освіти не придумано.
Проблеми болонської освітньої системи в Україні
Питання перспектив і проблем болонської освітньої системи постійно знаходиться в полі обговорення країн-учасників Болонського процесу. Оскільки рейтингова система, яка встановлена як єдиний стандарт, викликає розбіжності у представників освітньої сфери і обурення у студентів.
Згідно Болонської системи освіти, для того щоб студенту отримати «5-ку» з якого-небудь предмету, йому необхідно вивчити 90-100% матеріалу, яким його навантажує викладач. Одна дисципліна включає в себе: лекції, семінари, лабораторні та практичні заняття, а таких предметів на курсі в середньому 10-12. При цьому приблизно 60% навчальної програми дається на самостійне вивчення студентом і учень вишу елементарно не встигає засвоювати матеріал на належному рівні.
До того ж з’являється жорстока конкуренція в групах за можливість відповісти на парі і отримати свою оцінку. І чим більше студентів в академічній групі, тим складніше вирватися в ряди відмінників. Отримавши кілька двійок або трійок, змінити загальну ситуацію вже навряд чи вдасться. Семестри поділені на модулі, які тривають по 1,5 місяці, і після закриття викладачем модульної відомості вже не можна добрати бали.
Тобто виходить, що навіть якщо студент знає предмет, але через брак часу, пропуски пари або з інших причин, він не здав вчасно дисципліну, то він вже не може претендувати на відмінну оцінку і виправити ситуацію на наступних парах. Так як Болонська система фіксує оцінки студента без права внесення правок.
Ще один істотний мінус болонської освітньої системи в тому, що в Україні досі не сприймають дипломованих бакалаврів, як фахівців з вищою освітою. Це пов’язано з тим, що більшість роботодавців звикли до радянської системи, коли бакалаврат вважався незакінченою вищою освітою.
Впровадження дворівневої системи в Україні багатьом незрозуміле, тому при вступі до вишу абітурієнти задаються питанням, чим відрізняється бакалаврат від магістратури і в чому суть Болонської системи освіти.
Плюс до всього, Україна до цих пір не може створити своїм студентам сприятливий клімат для переїзду на навчання за кордон, в країні не проводиться на належному рівні інформаційна робота з питань навчання українців за кордоном. В основному студенти, які виїжджають з України, самостійно проходять всі етапи вступу в закордонний внз. Та й працевлаштуватися українцям за межами країни на нормальну посаду в більшості випадків не виходить.
Болонська система освіти в Україні на даний момент є умовною і не відповідає своїй суті. Поки студенти не відчувають себе частиною європейського освітнього середовища і не розуміють, чому за свою відмінну оцінку їм доводиться боротися з однокурсниками, а не просто підтверджувати її знаннями.
Плюси і мінуси болонської системи не збалансовані, тому Болонському процесу ще далеко до ідеального функціонування, принаймні в Україні.
2118410 
