8 причин, чому дитина не хоче ходити до школи, або очікування і сувора шкільна реальність

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (5 оценок, среднее: 5.00 из 5)
Loading...

Зміст

  1. Причина: Конфлікти у сім’ї від невиконаного домашнього завдання
  2. Причина: Необхідність формування правильного бачення та сприйняття навчального процесу
  3. Причина: Дитина не знає імен вчителів та однокласників
  4. Причина: Школяру важко звикнути до ритму шкільного життя
  5. Причина: Дитина не вміє правильно розподіляти свій час для виконання «домашки»
  6. Причина: Домашні завдання перетворюються на каторгу
  7. Причина: Проблеми з вивченням іноземної мови, необхідність допомоги батьків та вимоги все робити ідеально
  8. Причина: Необхідність навчити дитину вчитися у початковій школі

З приходом осені розпочався новий навчальний рік, а з ним і нові випробовування для школярів, їх батьків, а також для вчителів. Перед освітянами стоїть завдання надати для своїх учнів всі необхідні знання, які передбачені навчальною програмою. Перед батьками ж, як виявилось, стоїть набагато більше завдань, серед яких не лише догляд за дитиною, її психічним та фізичним станом здоров’я, забезпечення речами першої необхідності, одягом, їжею, дахом над головою, та багато іншого. Та чи повинні батьки формувати у своїх дітей правильне сприйняття навчального процесу, допомагати виконувати домашні завдання, налаштовувати зіпсовані стосунки, які можуть виникнути через проблеми з уроками та багато іншого. Досить часто саме такі питання хвилюють і батьків, і вчителів і самих дітей. Адже це основні причини, через які учень не хоче відвідувати заняття у школі.

 

Причина №1 Конфлікти у сім’ї від невиконаного домашнього завдання

Як виконуються домашні завдання

Ще кілька років тому учні мали правило про виконання домашнього завдання, яке проголошувало, що дитина повинна самостійно виконувати усі завдання, а якщо виникнуть труднощі, то їй можуть допомогти дорослі. Та на сьогоднішній день практично вся шкільна система розрахована на те, щоб батьки практично повинні робити «домашку» разом із своєю дитиною.

Але тут виникають певні нюанси, які ускладнюють засвоєння дитиною навчальної програми:

  1. Програми практично з усіх предметів дуже сильно змінились за останні десять років.
  2. Змінився очікуваний рівень ерудиції першокласників – більшість шкіл чекають у своїх стінах дітей, які вже вміють читати та рахувати.
  3. Курс викладання іноземної мови розпочинається із 1 або 2 класу, і він розрахований таким чином, щоб дорослі допомагали своєму чаду його освоювати. Хоча раніше іноземна мова з’являлася у розкладі лише у 5 чи 6 класі.
  4. В нашій країні збільшилась кількість непрацюючих мам, які весь свій вільний час готові присвятити дитині. Навіть якщо малюк став першокласником, мами не дозволяють йому бути більш самостійним. Раніше діти в такому віці могли самі потрапити додому, поки батьки на роботі і навіть розігріти собі обід.

Такі зміни мають свої наслідки, адже:

  • На плечі батьків лягає більше відповідальності за успішність своїх дітей в навчанні;
  • Якщо така ситуація має постійний характер, то в майбутньому існує ризик зіпсованих стосунків між батьками та дітьми;
  • Унеможливлення самостійності школяра призводить до знецінення вольових прагнень дитини, зникнення мотивації для навчання, яка викликає не лише апатію, а й повне небажання вчитися. Дитина може взагалі відмовитись робити щось самостійно, без постійних підказок мами та сидіння поряд, поки всі уроки не будуть зроблені.

В сучасній школі запанувала тенденція, коли на батьківських зборах першокласників вчителі впевнено повідомляють, що батьки тепер повинні вчитися разом зі своїми дітьми.

Чомусь вчителі початкової школи думають, що весь період початкової школи за якість знань та виконаних домашніх завдань відповідають лише батьки. Раніше перед вчителем була поставлена конкретна задача – навчити, тепер це більше полягає лише у наданні певних завдань. А от виконувати ці завдання, як можна передбачити, повинні саме батьки.

Також потрібно бути готовим до того, що на заняттях з іноземної мови вчитель пояснює матеріал таким чином, що учні не завжди його розуміють. Тобто дитина повинна або мати особливі здібності до вивчення мови, або залучати батьків до виконання завдань вдома, або займатися додатково з вчителем або репетитором.

Таким чином, сучасна школа спонукає до того, що батьки повинні сидіти і робити домашнє завдання з дитиною протягом всіх чотирьох років початкової школи. Уже на період навчання у 5-6 класах така необхідність зникає, адже діти в такому віці уже наближаються до пубертатного періоду. Але вони вже звикли, що за домашнє завдання відповідають саме батьки, а на себе учні брати таку відповідальність практично не готові.

Погіршення відносин між батьками та дітьми зазвичай спостерігається на період старших класів, коли діти досягають віку 14-15 років. Дитина досі може бути неспроможна брати на себе відповідальність за виконання «домашки», але тепер виражає своє невдоволення ще й через протест. Зазвичай такі діти у початковій школі були відмінниками, адже завдання за них виконували мами і тата. У старших класах все звалюється на дитину, в якої немає відповідних знань та навичок, а від допомоги вони відмовляються, тому рівень знань значно погіршується.

Проблема системи початкової освіти в тому, що вона сама нав’язує стереотип – що все, що виконано вдома, повинно бути ідеально, тобто не без допомоги батьків. А якщо ще й дитина погано справляється, то вчителі початкової школи можуть виставити претензії батькам, що ті недодивились. Лише досвідчені педагоги дотримуються правила, що лише через помилки можна чогось навчитись.

 

Причина №2 Необхідність формування правильного бачення та сприйняття навчального процесу

Три найголовніші істини, які повинна освоїти дитина у початковій школі: відповідальність, вміння старанно виконувати поставлені завдання, а також навик правильно розуміти ці завдання та сприймати як свої, а не як для батьків.

Для початку необхідно сформулювати у дітей почуття самостійності. Нажаль, на перших етапах це може призвести до погіршення результатів, але з часом все має прийти в норму. Найчастіше така ситуація спостерігається у дітей, які є єдиними у сім’ї.

Дитина пробує намалювати свої перші гачечки, недосконалі та нерівні, а батьки одразу починають критикувати: «Не так пишеш!», «Не туди повів!», «Що ти пишеш, як курка лапою!?» – такими критеріями рівень самооцінки дитини підняти важко. А от рівень самоствердження батьків максимальний.

А у школі вчитель критикує, що у дитини не виходить писати велику літеру «Т». Не батьки приходять до вчителя з зауваженнями, а сам педагог примушує батьків вчитися разом зі своєю дитиною. Вчителі лише пояснюють матеріал під час уроку і перекладають на батьків місію постійного нагляду за дитиною. До того ж, такі вчителі, зазвичай, очікують, що батьки будуть приходити і радитись, а також розповідати «Як у них справи?». Формується сприйняття спільного виконання завдань, за яке тепер відповідальні як учень, так і батьки. Але чомусь пізніше, коли у старших класах у такої дитини запитають, яку він професію обрав чи обрала, однозначної відповіді не буде, бо у дитини не сформувалось поняття самостійності та власної думки.

Якщо батьки будуть постійно виручати дитину у бідь-якій ситуації, вона взагалі не навчиться бути самостійною. Такий школяр завжди буде думати, що «мама всеодно щось придумає», і не спішать виправляти ситуацію власними силами.

Існують і такі батьки, які бояться, що виховання у дитини почуття самостійності може перетворитись на конфронтацію учня до вчителя та системи загалом.

На перших порах можуть бути відставання у навчанні, але на період 4-5 класу, коли успішність псевдовідмінників падає, діти, які роблять впевнені кроки на шляху до самостійності, починають робити успіхи.

Хоча всіх дітей під одну мірку ставити не можна, адже є учні, яким все ж потрібно допомагати на постійній основі. Такі учні, зазвичай, дуже неуважні, часто губляться, хоча і поводять себе в рамках норми. Таким дітям потрібно допомагати лише трішечки більше. Якщо дитина має хоча б незначні схильності до саморганізації, їй треба допомогти в цьому.

Все досить просто: або дитина готова взяти на себе відповідальність, або ні. Але краще створити всі необхідні умови для формування самостійності і показати правильний стереотип навчального процесу, який пов’язаний з виконанням домашніх завдань.

 

Причина №3 Дитина не знає імен вчителів та однокласників

Хто є хто у школі

Якщо у першокласника один вчитель викладає кілька предметів, дитині легше звикнути до нього. Якщо ж педагогів є кілька, то потрібно допомогти дитині розібратись хто є хто, і як звати усіх цих дорослих. Вдома можна навіть малювати кожного вчителя і тренувати дитину називати ім’я та по батькові, предмет, який викладає.

Варто також допомогти дитині вивчити імена та прізвища однокласників. Адже поки першокласник не знає імен людей, які його оточують, він не зможе почувати себе комфортно.

Також варто орієнтуватись, наскільки успішно дитина запам’ятовує нові імена, потрібно допомогти малюку у цьому. Якраз це завдання повністю лягає на плечі батьків.

 

Причина №4 Школяру важко звикнути до ритму шкільного життя

Якщо ваша родина має певні щоденні звички, сформовані часом, такі як прокидатися кожного ранку в один і той самій час, разом снідати і так далі, то дитині буде набагато легше звикнути до нового ритму життя. Також досить успішно формулюють потрібні навички такі вміння, як догляд за кімнатними рослинами чи домашніми тваринами, регулярне прибирання своїх речей в кімнаті. Такі заняття формують навик брати на себе щоденні обов’язки, адже рослина може зав’янути, папуга без корму буде постійно про себе нагадувати, а неприбране ліжко не дозволить запросити до себе друзів. Дорослі не повинні брати на себе ці обов’язки, допомагаючи дитині, а вчити бути більш самостійними.

На момент потрапляння дитини до першого класу, у неї мають бути щоденні звички та обов’язки, такі як поскладати одяг, вмивання зранку та чищення зубів, прибирання брудного посуду після обіду. В такому режимі не виникне складнощів додати до звичного ритму домашнього життя ще й шкільне.

Першокласник повинен вміти та знати як:

  1. Самостійно підготувати чисті речі для школи та спортивної секції, охайно скласти та спакувати у сумку. У дівчат, зазвичай, це виходить краще, ніж у хлопців. Готувати дитину до самостійності в цьому плані необхідно хоча б за рік до школи. Якщо дитина ще не вміє читати і список йому не допоможе, то можна намалювати плакат з підказками. Навіть якщо малюк щось забув, не потрібно його виправляти, наступного разу він обов’язково згадає про цю річ і не буде більш її лишати вдома.
  2. Якщо батьки впевнені, що дитина всеодно щось забуде вдома, то можна разом перевіряти вміст шкільного портфелю.
  3. Дитина повинна знати, де знаходяться її шкільні речі та взуття, оцінити, чисті вони чи брудні. Якщо на одязі виявлені плями, малюк повинен сам зрозуміти, що цю річ варто замінити на чисту та випрану, віднести брудний одяг для прання.
  4. Правильно розрахувати свій час на збори перед школою та дорогу. Це досить важливий навик і його швидке освоєння свідчить про успіхи дитини.
  5. Орієнтуватись, в які дні і які заняття чи гуртки потрібно відвідувати. Для цього в дитини має бути особистий календар, можна відмічати різними кольорами та написами важливі події.

Якщо такі навики не були сформовані до моменту початку навчання, потрібно наздогнати  їх у 1 класі.

 

Причина №5 Дитина не вміє правильно розподіляти свій час для виконання «домашки»

 Як робити домашнє завдання без стресу?

Для виконання «домашки» у першокласника повинен бути спеціально відведений час. Бажано, щоб дитина мала свій певний розпорядок дня, так набагато простіше виконувати всі завдання. У школяра навіть може сформуватись певний рефлекс, коли після виконання деяких завдань він готовий перейти саме до такої роботи. Якщо ваша дитина «ритмічна», а таких близько 85%, ніяких проблем не виникне. Для решти дітлахів, які безритмічні і поводяться хаотично, ніякі графіки чи розклади не допоможуть, таку дитину можна розпізнати ще в ранньому дитинстві.

Після школи дитині варто виділити «годину відпочинку», і лише тоді приступати до виконання завдань.

Щоб дитині було більш зрозуміло, що таке графік, батьки можуть показати на власному прикладі та записах, наскільки це потрібна та корисна річ. Далі можна скласти графік для дитини і наголосити, що дотримання розкладу є ознакою дорослішання.

Одна із найболючіших тем сучасності – це виконання «домашки», яке розтягнулось на кілька годин. Це означає, що батьки не змогли нав’язати своїй дитині прості правила, які будуть їй же допомагати.

Варто також пам’ятати, що дитина у віці 6-7 років сприймає час зовсім не так, як дорослі. Тобто малюк не може впевнено оцінити, скільки саме часу минуло.

Практика довела, що чим більше дитина витрачає часу на виконання домашніх завдань, тим гірший має результат.

Для кожного віку існують свої часові норми для виконання домашньої роботи.

  • 1 клас – від 40 до 60 хвилин;
  • 2 клас – від 60 до 90 хвилин;
  • 3-4- класи – до 2 годин;
  • Діти, які перейшли до 5-6 класів не повинні сидіти за уроками більше 2 – 3 годин.

Але більше як 3,5 години не повинно бути витрачено на виконання «домашки».

Важливо допомогти дитині відчувати час, це завдання також повністю лягає на плечі батьків. Якщо школяр витрачає на виконання домашнього завдання занадто багато часу, то його просто не навчили правильно використовувати його.

Оптимально, щоб першокласник витрачав на виконання домашнього завдання 20-25 хвилин. При цьому, на підготовку можна витрачати не більше 15 хвилин. Для дітей, які швидко втомлюються, часові рамки можуть бути ще менші.

Але якщо батьки всаджують дітей за уроки на довший час, ніж потрібно – це пуста трата часу, як власного, так і дитини. Допомагати з виконанням «домашки» не потрібно, а от з налаштуванням «тайм-менеджменту» все ж варто.

Існують різні способи, які можуть допомогти навчити дитину правильно відчувати час, найбільш дієві – це таймери:

  • Пісочні годинники, але якщо дитина схильна до «літання в хмарах», то може задивитись, як сиплеться пісок та втратити відлік часу.
  • Годинники та інші пристрої електронного типу, які будуть подавати звуковий сигнал через певний відрізок часу.
  • Годинники спортивного типу, які можна запрограмувати, вмикати таймер чи секундомір.
  • Таймери кухонного призначення.
  • Вмикати запис шкільного дзвінка на диктофоні чи телефоні.

Процес виконання домашнього завдання повинен мати чітку схему. Варто розпочинати роботу із виконання уроків, які даються дитині легше. Письмові завдання краще виконувати на початку, усні – вкінці. Зауважте, що розпочинати роботу потрібно з легших завдань. Якщо помітили, що дитина втомилася – зробіть перерву.

Щоб покращити активність дитини, можна використовувати прийом зміни діяльності. Тобто школяр, під час виконання домашнього завдання може мати перерви, на яких можна побігати по дому, зробити невеличкий перекус, випити соку, пробігти по великій кімнаті кілька разів, пострибати – потрібно відволіктися, після чого можна повертатись до роботи.

У дитини повинно бути певне робоче місце, і воно точно не на кухні біля мами. Школяр повинен вміти утримувати в чистоті своє робоче місце. Правильна екологія та чистота для дитини дуже важливі. Повинні залишитись також місця для сну, для іграшок. Цьому дитину можна починати вчити ще з 4-річного віку.

Школяру повинно бути вигідно вчасно виконувати домашнє завдання. Якщо дитина вчасно завершує свою роботу, варто домовитися з нею про спільне читання книжок, прогулянку, малювання, похід у кіно, гру – зацікавити швидко та якісно все завершити.

Бажано відвести час для роботи з домашнім завданням у світлу пору доби. Дитина приходить зі школи, має час на відпочинок та обід, виконує «домашку» і тоді може відправлятися на додаткові заняття чи гуртки. Потрібно виховати звичку робити це швидко та якісно. Не варто розтягувати на цілий день.

Як показує практика, звичайні часові рамки для виконання певних завдань, зручно сформований розпорядок дня та хороші наслідки працюють прекрасно. Дитина не має звички розтягувати всю роботу на цілий день, коли першу частину займає школа, а все решта – домашні завдання. Важливо, щоб життя школяра не закінчувалася з приходом до школою, дитина повинна мати час і на інші справи.

Позитивні наслідки вчасного виконання «домашки» потрібно чередувати, тобто одного дня прогулянка, другого  – читання книги, третього – слухання казки чи перегляд фільму і т.д. Дитячий розклад дня повинен мати на початку – заняття та виконання домашнього завдання, потім вільний час – особисте життя дитини, не пов’язане зі школою.

 

Причина № 6 Домашні завдання перетворюються на каторгу

Як навчити дитину робити «домашку» з ентузіазмом?

Що собою являє домашнє завдання? Це тренування, чи закріплення вивченого матеріалу, який було пройдено у школі, чи звичайне продовження уроку, але в домашніх умовах і з батьками?

З психологічної точки зору – це тренування отриманих навиків. Тобто у школі спробували щось робити, вдома повторили та потренувались. Якщо дитина гарно справляється, то виконання домашнього завдання повинно бути чимось таким, після чого настає час для особистого життя. Дитина не повинна робити це з особливим ентузіазмом, хіба якщо це потенційний відмінник. Домашнє завдання повинно бути незначним етапом у розпорядку дня, після успішного виконання якого настане свобода. Потрібно не допустити формування іншого стереотипу, коли життя після школи перетворюється у рутинне виконання «домашки» до пізнього вечора, яке супроводжується сльозами та сварками.

Не варто додавати дитині завдань додатково, дублювати ті задачі, які були виконані погано. Завдання повинні бути максимально короткі, після виконання яких у школяра не буде виникати бажання подалі закинути зошити з книжками. Також не можна дозволяти дитині виснажуватись. Усі «пере-» набагато небезпечніші для дитячої психіки, ніж «недо-».

Учні початкової школи спроможні просидіти на одному місці і виконувати певну роботу протягом 15-20 хвилин. Важливо сформувати навик, щоб дитина встигала за цей час виконувати домашнє завдання. Якщо дитина витрачає більше часу, а сувора мама слідкує за нею, не дозволяє зробити перерву і всаджує назад за роботу – це обертається стресом для школяра і має надзвичайно негативний вплив. Завдання батьків полягає не в тортурах для дитини, а в формуванні розуміння, що щось десь було упущено.

Якщо дитина уже має досвід дотримання обмежених часових рамок, сама могла зібратися або займатися певним видом діяльності, який обмежений у часі – це хороша основа для формування потрібного навику.

Варто починати привчати дитину дотримуватись певних часових обмежень варто ще у дошкільному віці. Якщо ж школяр вперше дізнався про часові рамки лише з приходом до школи – це може стати величезною проблемою.

Якщо в певні дні тижня завдання додому у школі не задають, батьки можуть самі запропонувати дитині виконати невеликий об’єм завдань за певний час, щоб сформувати та закріпити потрібні навики.

Батькам не варто проявляти надмірну цікавість чи постійно слідкувати за роботою школяра. Зазвичай, мами та бабусі надзвичайно переймаються успіхами дитини, а реакція на помилки може бути надзвичайно бурхливою. Помилку можна виправити, а от відносини у сім’ї зіпсуються.

Варто налаштуватись на те, що помилки всеодно будуть, але з часом їх буде все менше. Абсолютно ідеальним все бути не може, та і не повинно. Якраз те, що у першому класі ще не виставляють оцінок, дає можливість попрацювати над помилками і вийти на потрібний рівень. У другокласників звичка виконувати домашні завдання уже більш менш сформована, а приєднання оцінювання знань допоможе все розставити по місцях. Дозвольте дитині робити помилки – захмарні сподівання, що все з першого дня буде «на відмінно» варто стримувати.

Дитині важливо знати, що її старання не були марними, тому частіше хваліть своє чадо. Варто звернути увагу, що хвалити потрібно не результат чи саму дитину, а саме її старання, бажання самостійно виконати поставлені завдання. Варто не зациклюватись на хорошому результаті, а на виконаній роботі та зусиллях, які приклала дитина для цього. Дитина не реагує на критику, так як доросла людина, а сприймає її як удар. Адже робота була виконана, хоч і не ідеально.

Дуже добре, якщо вчитель теж спроможний оцінити не лише кінцевий результат, а й прикладені зусилля. Але, нажаль, більшість педагогів орієнтуються саме на успішність, а критику вважають чудовим поштовхом для самовдосконалення.

 

Причина № 7 Проблеми з вивченням іноземної мови, необхідність допомоги батьків та вимоги все робити ідеально

Ситуації, на які варто звернути особливу увагу

  1. Вивчення іноземної мови одразу з 1 класу.

При виборі майбутньої школи варто звернути увагу на те, коли починають викладати там англійську мову. Адже в перший же рік навчання одночасно вивчати дві мови, два варіанти писемності та граматики досить тяжко. Тому краще розпочати вивчення іноземної мови за рік до школи.

Варто зазначити, що домашні завдання доведеться виконувати з дитиною разом, можна звернутись за допомогою до педагога або репетитора. Якщо один із батьків готовий взяти роль репетитора на себе, важливо не перестаратись, щоб не відбити у дитини взагалі бажання займатись додатково. Але і брати на себе обов’язки вчителя теж не потрібно.

  1. Чи є необхідність допомогти дитині, якщо у школі задали занадто багато?

Для початку, необхідно розібратись у ситуації, яка склалася. Взагалі, батькам не потрібно надмірно уважно слідкувати за об’ємами домашніх завдань. Занадто багато завдань може бути у школяра лише в тому випадку, якщо його віддали до сильної школи і дитина не справляється з такими навантаженнями. Тоді просіть допомоги  педагога, домовляйтеся про додаткові заняття. Варто пояснити дитині, що якщо їй щось не зрозуміло, то завжди потрібно попросити вчителя пояснити інформацію ще раз. Але якщо така ситуація спостерігається систематично, варто розбиратися і вияснити, чи це вина вчителя, чи просто дитина неуважно себе веде під час заняття.

  1. Першокласники ще не вміють добре читати, тому не розуміють завдань

Варто пояснити дитині, що спочатку вона повинна сама прочитати завдання і лише тоді хтось з дорослих. Але такий порядок речей дозволений лише у 1 класі, для 2 так уже робити не можна. Батькам можна записувати завдання виключно той період, поки дитина ще не вміє добре писати. Далі ці обов’язки повністю переходять до школяра.

  1. Дитина робить багато помилок під час виконання «домашки», а вчителі вимагають ідеального виконання

Якщо віддавати на перевірку для вчителя лише ідеально виконані завдання, то він ніколи не зрозуміє, що дитина десь недотягує. Все залежить від адекватності вчителя. Якщо педагог нормально реагує на такі речі, варто пояснити що виховуєте у дитини навики самостійності.

Якщо вчитель не йде на контакт у цьому питанні, наступного разу виконуйте завдання спочатку у чорновику, підкресліть літери, які були написані найкраще і хай дитина орієнтується на них при перенесені у чистовик. Але якщо дитина не хоче і готова помилятись, це її право – не змушуйте.

Якщо вчитель адекватно реагує на «домашку» з помилками – радійте. Але якщо у дитини спостерігається погана успішність по всім предметам, варто звернутись за допомогою до педагога та домовитись про додаткові заняття.

Батьки повинні підтримувати, піклуватись та приймати дитину такою, як вона є. Завдання ж вчителя – вимагати, контролювати та суворо реагувати на всі дії учнів. Якщо мама буде переймати на себе риси вчителя, то школяр буде сприймати це як образу, а не як виправлення.

 

Причина № 8 Необхідність навчити дитину вчитися у початковій школі

Існує три основних фактори, які впливають на успішність школяра у початковій школі. Головне завдання дитини в цей період – навчитися правильно вчитися. Учень повинен зрозуміти свою роль у школі, а також взяти на себе відповідальність за виконану роботу.

  • Чудова перша вчителька – це справжня знахідка, практично джек-пот. У дитини формується сприйняття авторитетності вчителя. В певний момент учень може навіть сприймати авторитет вчителя вище за батьківський, і це дуже допомагає в навчальному процесі. Але буває, що вчитель певними діями викликає негатив, грубо поводиться з учнями, виділяє улюбленців серед дітей, несправедливо оцінює, варто вчасно пояснити це дитині, щоб не порушити важливість впливу педагога.
  • Щоб правильно виховати дитину та підготувати до школи, користуйтеся власними спогадами. Корисно розповісти дитині про свій перший клас, можливо навіть відшукати старі зошити і показати їй. Важливо цікавитись у дитини, що незвичного та захоплюючого відбулося з ним в цей день, або з його друзями. Батьки повинні показати свою зацікавленість не лише в навчальному процесі, а й у інших моментах життя першокласника. Для прикладу можна розповісти цікаві шкільні історії з власного життя чи когось із родини. Обережно з негативними згадками чи невдалим досвідом, щоб не сформувати хибне враження. Але і ідеалізувати школу не варто.
  • Важливо налаштувати хороші відносини з однокласниками. Зараз досить часто діти живуть далеко від школи, батьки самі їх привозять та забирають, тому однокласники не мають можливості контактувати одне з одним. Батькам корисно заводити знайомства з іншими батьками з класу, разом проводити дозвілля та навіть ходити в гості.

Візьміть до уваги ці поради та допоможіть своїй дитині сформувати правильний стереотип про школу та шкільне життя, дозвілля. Спробуйте не зіпсувати стосунки зі школярем та навчити дитину якщо і не любити школу, то відноситись до неї, як до обов’язкової частини життя. Будьте батьками, а не педагогами, адже на вас занадто багато покладено обов’язків і без того.

Якщо описані проблеми уже виникли у вашій родині, варто спробувати якнайшвидше їх вирішити, та не запускати.

Отож, вдалого та успішного навчального року! Наш портал уважно слідкує за всіма новинами та надає актуальну інформацію для учнів, студентів та їх батьків. Лише у нас зібрано найбільшу базу українських та закордонних ВНЗ, а це більше 5700 закладів з різних куточків світу. Ми завжди готові ділитися з вами актуальними та ексклюзивними новинами з освітнього життя України та Зарубіжжя.

comments powered by HyperComments
14/12/2018

Як поступити в Академію бізнесу і фінансів Вістула

  Що потрібно для вступу в Академію бізнесу і фінансів Вістула Адаптація Навчання в Академії бізнесу і фінансів Вістула Навчання за кордоном. Здавалося б, це так далеко і складно. На жаль для середньостатистичної людини нашої країн
02/12/2018

Зареєструйся на навчання і отримай безкоштовний літній курс іноземної мови в університетах групи Вістула, Польща

Нова акція тільки для майбутніх студентів групи університетів Вістула! Зареєструйся на навчання і отримай безкоштовний літній курс іноземної мови! Центр Іноземних Мов (FLC) групи університетів Вістула, запрошує на курси польскої і англійскої мови
27/11/2018

Топ 3 найдорожчих університетів

Ти будеш здивований, коли дізнаєшся у яких закордонних ВНЗ навчатися найдорожче, а у яких найдешевше Як показує практика, студенти та їх батьки обирають закордонні навчальні заклади за кількома критеріями. Важливо звертати увагу на рейтинг ВНЗ, навч
04/12/2018

Топ-10 професій, які мають найвищу заробітну плату

Більшість школярів, які закінчують школу, уже встигли обрати професії та спеціальності, на які підуть навчатися у майбутньому. Але існує і великий відсоток тих, хто до останнього не може визначитися, або міняє свої вподобання через певні обставини. П
05/11/2018

Топ 10 найстаріших університетів, які навчають студентів і сьогодні

Зміст Найстаріші університети світу Як з’явилися перші університети Система освіти у перших університетах Топ 10 найстаріших університетів від освітнього порталу Куда Поступать Не таким темним було Середньовіччя, як може здаватися на
02/11/2018

Топ-10 книг для підготовки до тесту IELTS

Зміст Самостійний пошук підручників для підготовки до тесту IELTS Підготовка та пробне тестування IELTS Топ-10 необхідних книг при підготовці до тесту IELTS за версією інформаційного порталу Куда Поступать Ще до 2000 року для бажаючих с

Instagram

Logo

© 2017 «KudaPostupat»

При повному і частковому використанні матеріалів з сайту гіперпосилання на ресурс обов'язкове.

Адміністрація не несе відповідальності за інформацію, що розміщується користувачами.

Фотографії, розміщені на сайті, не є прямими ілюстраціями до тексту.